Проект

Відкритий електронний реєстр гуманітарних перекладів, що створено з метою упорядкування інформа­ції про україномовні переклади іноземної гуманітарної літератури, які виходили друком у форматі окремих кни­жок, статей у складі збірок і антологій та в науковій періодиці протягом останніх 25 років; забезпечення муль­тимовних пошукових інструментів; інформування представників академічної спільноти та широких кіл читачів про такі переклади; а також надання доступу до повних паперових чи електронних версій таких перекладів.

Актуальність

Перекладацька діяльність є важливою умовою культурного розвитку будь-якої держави, впливаючи на процес становлення національної мови і культури загалом. Утім, в Україні, попри те, що перекладацька справа набрала помітних обертів в останню чверть століття, її культурний вплив суттєво обмежений кількома чинниками, серед яких недостатня поінформованість читачів про існування перекладів потрібних їм текстів, а також збереження постсовєтської традиції використання російськомовних перекладів навіть тих творів, які давно перекладено українською.

Поступова зміна такого стану справ можлива лише за умов створення ресурсної та інфраструктурної бази, що дозволить акумулювати, упорядкувати, систематизувати й зробити загальнодоступним весь вже досить суттєвий обсяг перекладених праць, а також масив термінологічних дискусій разом із експертними висновками щодо специфіки перекладу спеціальних термінів.

Розв’язок

Спробою створення такої інфраструктури є перший вітчизняний проект такого роду – портал «Translatio Humanitatis» – здійснено на базі Національного реєстру української філософії «Ukrainian Index of Philosophy» Громадською організацією «Філософія в дії» за участі і допомоги в розробці концепції кафедри філософії Вінницького національного технічного університету та Українського філософського фонду, а також інформаційної підтримки кафедри теоретичної і практичної філософії КНУ ім. Т.Г. Шевченка, кафедри історії філософії КНУ ім. Т.Г. Шевченка, Центру філософської текстології КНУ ім. Т.Г. Шевченка.

Метою проекту є упорядкування інформації про україномовні переклади іноземної літератури соціально-гуманітарної тематики, які виходили друком у форматі окремих книжок, статей у складі збірок і антологій та в науковій періодиці протягом останніх 25 років; інформування представників академічної спільноти та широких кіл читачів про такі переклади із наданням доступу до їх повних паперових чи електронних версій; систематизації результатів і експертних висновків перекладацьких, лексикографічних і термінологічних дискусій в цій галузі та створення своєрідного «канону» перекладу спеціальних термінів.

Історія створення і поточний стан

Пілотну версію порталу було запущено наприкінці 2015 року та після року обговорень на наукових семінарах і конференціях [2], [3], [4], [5], [6] й номінування проекту на Національну премію у галузі філософії за напрямком «Найкращий редакційно-видавничий проект у галузі філософії» [1], наприкінці березня 2017 року було запущено нову версію порталу з урахуванням усіх висновків пілотного етапу. Станом на сьогодні портал містить дані про 385 праць, що перекладені з 15 іноземних мов 270 перекладачами. З вересня 2017 року планується масове завантаження інформації з тим, щоб до літа 2018 року представлена на порталі база даних могла б вважатися майже вичерпною, якщо говорити саме про україномовні переклади науково-популярної літератури у галузі соціально-гуманітарних наук.

Структура й функціональні можливості

Структурно портал складається з трьох реєстрів та наскрізного лексикону термінів і персоналій.

1. Реєстр перекладів містить перелік перекладів іншомовних текстів, що вийшли друком. Важлива специфічна риса цього реєстру, яку не пропонує жоден з наявних інформаційних ресурсів від інтернет-книгарень до потужних бібліотечних систем та репозитаріїв, пов’язана з можливістю знайти потрібний твір не лише за назвою перекладу й іменем автора, але також за назвою мовою оригіналу, що є корисним для читача, який не впевнений, чи здійснено переклад потрібної йому книги та як саме сформульовано назву цієї книги українською.

Так само пошук за іменами авторів і редакторів можливий не лише в українській транслітерації, але й мовою оригіналу. Крім цього враховано різні можливі варіанти транслітерації іноземних імен. Так, користувач, що шукає  робботи Девіда Г’юма, знайде їх за пошуковими запитами Hume, Г’юм, Х’юм, Юм тощо, що є що важливим в нинішніх умовах, коли єдина традиція транслітерування імен ще не сформувалася, та їх написання від обкладинки до обкладинки змінюється майже до невпізнання.

Нарешті, доступний пошук за іменами перекладачів чи редакторів українського перекладу – інформація, яку ігнорує більшість крамниць і інтернет-каталогів та навіть чимало видавництв.

 

2. Окремий реєстр з аналогічними інструментами пошуку українською мовою та мовою оригіналу утворюють дані про іноземних авторів, а ретельне збереження інформації про усіх учасників перекладацького процесу дозволило створити окремий самоцінний реєстр перекладачів та редакторів перекладу. Цьому реєстрові приділено значну увагу як унікальній загальнонаціональній базі даних перекладачів соціально-гуманітарної літератури. На персональних сторінках перекладачів окрім особистих даних акумулюються дані про здійснені ними переклади або переклади, видані за їх редакцією, що мірою наповнення бази даних що дозволить розраховувати рейтинг перекладацької активності за кількістю перекладених праць та іншими критеріями. Також реалізовано збір інших статистичних даних про наявні переклади, перекладачів, видавництва тощо. Наприклад, вже діє рейтинг видавництв за кількістю виданих перекладів; рейтинг міст, в яких видано найбільше перекладених праць; рейтинг мов, з яких здійснено переклади; рейтинг іноземних авторів за кількістю перекладених праць. Передбачено можливість майже необмеженого розширення переліку статистичних звітів відповідно до конкретних дослідницьких завдань.

 

3. Реєстр термінологічних дискусій відновить традиції одного з найкрупніших вітчизняних проектів у сфері академічної лексикографії та перекладу – «Лабораторії наукового перекладу», в межах якого протягом 10 років відбулося більше 80 перекладацьких семінарів та було видано кілька словників. Реєстр забезпечить інфраструктуру для систематизації матеріалів термінологічних, лексикографічних і текстологічних дискусій й дотичних аналітичних публікацій, а також їх доступність для широких кіл фахівців, діяльність яких пов’язана з дослідженням чи перекладом іноземної літератури, а також пересічних читачів.

 

4. Нарешті, наскрізний Лексикон термінів та персоналій з посиланнями на відповідні термінологічні та перекладацькі дискусії, а також варіантами перекладу фахових термінів, що були визнані авторитетними фахівцями в ході цих дискусій. Мірою того, як сторінки різних перекладацьких і термінологічних дискусій та публікацій теґуються термінами цього лексикону, дані про них з’являються на сторінках відповідних термінів чи персоналій, що дозволяє об’єднати вищеназвані реєстри у єдиний інформаційний простір.

Культуррне значення і потенціал розвитку

За умов досягнення максимальної повноти та своєчасного оновлення, реєстри Перекладів, Авторів і Перекладачів потенційно здатні забезпечити інформаційну та інфраструктурну базу, яка необхідна для систематизації корпусу вітчизняних перекладів та інформування про ці переклади широких кіл фахівців і пересічних читачів, а також має всі підстави стати центральним національним довідником перекладної гуманітарної літератури.

Реєстр термінологічних дискусій та Лексикон, враховуючи те, що у них акумулюватимуться матеріали і точки зору найавторитетніших перекладачів, здатен стати центральним національним термінологічним ресурсом у галузі гуманітаристики, а у перспективі – своєрідним фаховим тезаурусом і «каноном» перекладу основних термінів.

Все це має сприяти формуванню загальних академічних стандартів у сфері академічного соціально-гуманітарного перекладу, упорядкуванню перекладацької, лексикографічної і термінологічної роботи, підвищенню якісного рівню дослідницької і викладацької діяльності, розвитку наукової, літературної і повсякденної мови, а також формуванню у суспільстві більш відповідального ставлення до мови та перекладу.

Можна стверджувати, що такі ресурси мають існувати в кожній країні, де здійснюється переклад іншомовних текстів національною мовою (мовами). Утім, якщо для держав, література яких розвинена, а мова усталена, їх функція є радше інформаційною, так само як і функція перекладу як такого, то для країн, література і мова яких перебувають на етапі становлення, ба більше, які нещодавно перебували під тиском інших культур, така робота, без перебільшення, стає справою державного значення.

Стратегія реалізації

Реалізація проекту передбачає такі етапи.

ЕТАП 1. Розробка (завершено): розробка онлайн-платформи для розміщення реєстру академічних філософських перекладів на базі порталу «Ukrainian Index of Philosophy», що дозволить швидко та ефективно інтегрувати інформацію про перекладацьку діяльність із загальним галузевим індексом наукової активності, не створюючи для цього нових баз даних та ресурсів.

ЕТАП 2. Первинне наповнення (триває):

2.1. Імпорт первинної інформації про наявні переклади книжок з окремих переліків, які протягом тривалого часу створювалися зусиллями ентузіастів – перекладачів, видавців, академічних установ тощо.

2.2. Наповнення бази даних перекладів, що увійшли до збірок чи антологій.

2.3. Розміщення даних про переклади, які було надруковано у науковій періодиці.

ЕТАП 3. Налагодження зв’язків: укладання з видавництвами та редколегіями наукових періодичних видань, що залучені до сфери академічного гуманітарного перекладу, угод про своєчасне надання ними інформації про нові переклади.

ЕТАП 4. Надання доступу до повних текстів: укладання угод з видавництвами, редколегіями періодичних видань і бібліотеками, а також, за необхідності, особисто з авторами і перекладачами про надання платного чи безкоштовного доступу до електронних версій перекладених текстів та друку за схемою print-on-demand, а також з книгарнями про продаж паперових версій перекладних видань.

ЕТАП 5. Інформування спільноти: керівників кафедр і факультетів про можливості порталу, з метою надання ними цієї інформації співробітникам, студентам та аспірантам; залучення мас-медіа до інформування не лише науковців, але й і пересічних читачів.

ЕТАП 6. Мультиплікація проекту. Доцільною уявляється також мультиплікація проекту, алгоритми якого є цілком придатними для систематизації перекладацької та лексикографічної роботи в різних академічних галузях.

Джерела

1.  Номінанти Премії імені Юрія Прилюка за найкращий редікційно-видавничий проект у галузі філософії // Філософія в Україні, 2017. - http://philosophy.ua/awards/2016/pryliuk.

2.  Семінар-обговорення проектів «Ukrainian Index of Philosophy» та «Translatio philosophica» // Ребрендинг філософії, 2015-12-23. - http://philosophy.ua/community/events/seminar-obgovorennya.

3.  Ясна І. Translatio Humanitarica»: у пошуках «канону» гуманітарної термінології. // Наукова термінологія початку нового століття: теоретичні і прикладні виміри: Міжнародна наукова конференція - Рівне, 2016.

4.  Ясна І. Забезпечення системності перекладацької та термінологічної роботи в гуманітаристиці (на прикладі філософії). // ХXV Міжнародна наукова конференція «Мова і культура» імені Сергія Бураго (20-23 червня 2016, Київ), 2016.

5.  Ясна І. «Translatio Humanitarica»: національний реєстр академічних перекладів. // V Міжнародна науково-практична конференція Наукова комунікація в цифрову епоху" (Київ, 30-31 березня 2017) - Київ, 2017.

6. Ясна І. Реєстр перекладів «Translatio Humanitatis»: функціональні можливості та культурне значення. // Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Стратегічні завдання розвитку наукових бібліотек» (Київ, 3–5 жовтня 2017 р.) - Київ, 2017.